Органіка – це філософія, це про гармонію між людиною та природою. Під час вирощування та виробництва продукції високої якості використовуються процеси, що сприяють збереженню природних ресурсів, захисту довкілля, відновленню родючості ґрунтів, підвищенню рівня біологічного різноманіття, застосування високих стандартів добробуту тварин.
Виробництво всіх органічних продуктів починається із сертифікації землі. Навіть, якщо це молочна продукція чи м’ясна. Спочатку органічний статус повинні отримати поля та пасовища, які використовуються для ведення тваринництва. Корови, які дають органічне молоко, повинні випасатися на траві, на яку не потрапляли шкідливі речовини. А саме: пестициди, діоксиди та інша хімія, яка потім може перейти в молоко чи м’ясо. Земля повинна бути сертифікована як органічна. Для того, щоб поле отримало органічну сертифікацію, має пройти щонайменше 2 роки перехідного періоду, оскільки немає гарантії, що раніше на цій землі не використовувалися речовини, заборонені в органічному виробництві.
Після отримання органічного сертифіката на землю, ферма має право отримати сертифікат на тваринництво й виробництво продукції тваринного походження. Органічне м’ясо та молочні продукти отримують із тварин, які не вживали гормони росту та антибіотики.
Для перероблених харчових продуктів також є свої вимоги. У виробництві повинна використовуватися суто сертифікована органічна сировина та спеціальні дбайливі технологічні режими.
Якщо підприємство займається виготовленням як органічної, так і традиційної продукції, обов’язково має бути чітке розмежування: чи то в просторі – окремий цех або приміщення, чи то в часі, коли спочатку переробляють органічну продукцію, а потім – традиційну. Перед виробництвом органіки в такому випадку лінія має очищатися, аби через обладнання та інвентар не було перехресного забруднення від традиційного продукту.
Якщо органічний продукт створюють із декількох інгредієнтів, наприклад, хліб чи десерт, то обов’язково 95% його складових мають бути органічними. Решта 5% – це компоненти, які дозволені Переліком технологічних речовин і домішок стандарту Міжнародних акредитованих органів сертифікації з органічного виробництва й перероблення, еквівалентного Регламентам Ради (ЄС) № 834/2007 та № 889/2008.
Кожний етап виробництва має бути відстежений і сертифікований, органічне господарство мусить бути прозорим на кожному етапі роботи та відповідати стандартам. Кожний сертифікат – це знак якості, який дозволяє відстежити шлях продукту від зернини до полиці.
З економічної точки зору, органічне виробництво дуже витратне: технологія вирощування та перероблення жорстко регулюється стандартами, а саме виробництво проходить процедуру сертифікації.
Оскільки витрати на виробництво органічної продукції вищі, то вартість для споживачів збільшується в середньому на 15–30%, а в окремих випадках – і на 50%. Це пояснюється тим, що, у процесі вирощування, урожай може зазнати шкоди, бо для органічної продукції не можна використовувати хімічні засоби для боротьби зі шкідниками й засоби, що збільшують урожайність. Коли за традиційного вирощування можна отримати більше врожаю, то за органічного виробництва його кількість може бути меншою. Відмова від «хімії» дозволяє органічним фермерам досягати пристойних результатів – 50–70% від показників традиційного землеробства. Відповідно, така продукція коштує дорожче.
Якщо говорити про перероблені харчові продукти, то ціна збільшується не тільки через дорожчу сировину, а й завдяки тому, що продукти мають коротший термін придатності, що здорожчує логістику. В органіці заборонене використання стабілізаторів, синтетичних ароматизаторів, підсилювачів смаку, штучних барвників і хімічних консервантів. Також на ціноутворення впливає вартість щорічної органічної сертифікації.
Якщо говорити про органічне тваринництво, то й там є чіткі вимоги щодо кількості тварин на фермах на певну квадратуру, щодо способу утримання тварин, вигодовування й лікування. Наприклад, заборонено використання антибіотиків і гормонів росту. Також на органічних фермах більш гуманне ставлення до тварин. Усе це зрештою впливає на ціноутворення.
Хоча на сьогодні на території України діє близько 15 іноземних сертифікаційних органів, акредитованих на міжнародному рівні, майже всі українські виробники органічної продукції проходять сертифікацію в українському органі – «Органік Стандарт». Коли фермер або виробник отримує сертифікат, він може маркувати свою продукцію «євролисточком». Це означає, що продукт відповідає Стандарту, еквівалентному Регламентам ЄС.
В Україні поки що немає власного стандарту органічності, у нас діє Стандарт, еквівалентний Регламентам ЄС. Хоча із серпня 2019 року в Україні діє закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», але, на жаль, законодавчо ще не опрацьовані всі підзаконні та нормативно-правові акти, які б дозволили запустити повний процес проходження сертифікації в Україні з маркуванням жовто-блакитним лого.
Важливо звертати увагу на маркування продуктів. Якщо на пакуванні вказано, що продукт «біо», «еко» чи «натуральний», це ще не означає, що він органічний. Якщо в нього немає органічного сертифіката – це говорить про те, що ми не можемо достеменно знати, чи дійсно за його виробництва дотримувалися всіх вимог до органічних продуктів.
Крім того, покупець у магазині може ще й перестрахуватися, вимагаючи копію сертифіката відповідності.
Copyright © 2024 - Kert All rights reserved
