Рекомендації МОЗ стверджують, що не існує безпечної дози алкоголю. Про це свідчать результати масштабного дослідження впливу алкоголю на здоров’я людини від науковців міжнародної колаборації Global Burden of Diseases. Але згідно з рекомендаціями Департаменту охорони здоров’я та соціальних служб США умовно безпечною є доза алкоголю, що дорівнює 14–28 грамам спиртового еквівалента.
Якщо перевести це на мову поширених алкогольних напоїв, то одна порція, або ж 14 грамів спиртового еквівалента, – це приблизно 45 мл 40% горілки, келих (150 мл) 12% вина чи невелика (330 мл) пляшка 5% пива.
Доза умовно безпечна, оскільки на чутливість до алкоголю впливають загальний стан здоров’я, вік, вага, генетика, вживання медичних препаратів і навіть стать. Якщо, скажімо, чоловікам допустимо вжити дві порції алкогольних напоїв, то жінкам – тільки одну (у період вагітності не можна навіть однієї через ризики відхилень розвитку плоду). Річ у тім, що в чоловіків більша загальна маса тіла, зокрема й рідини, у якій алкоголь «розчиняється», і водночас менший відсоток жирової тканини. А алкоголь гарно нею адсорбується. Крім того, фермент, який запускає реакції перетворення алкоголю на більш безпечні сполуки та виведення з організму – алкогольдегідрогеназа – більш активний у чоловіків.
30-річний експеримент на майже 600 людях показав, що навіть помірні дози алкоголю завдають серйозної шкоди нашому мозку, зменшуючи когнітивні здібності та підвищуючи ризики виникнення нейродегенеративних хвороб.
Що стосується чисельних досліджень про користь червоного вина, то тут справді цікава ситуація. У кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ століття було відкрито так званий «французький парадокс»: незважаючи на споживання досить жирної їжі, французи, які вживали вино в помірних кількостях, мали нижчий рівень захворювань серця, аніж німці чи інші європейці. Основні слова тут – у помірних кількостях (тобто наші умовно безпечні дози 14–28 грамів спиртового еквівалента). Бо, якщо споживання було у великих дозах, різниці в рівні смертності не спостерігалося.
Окрім цього, дослідження говорить тільки про ефект для серцево-судинної системи, а не всього організму. Стан серця безперечно важливий для здоров’я та тривалості життя. Але так само важливі мозок і печінка, які передусім страждають від алкоголю
«Французький парадокс» і досі загалом є парадоксом, бо не може пояснити, чому помірні дози вина впливають на серцево-судинну систему подібним чином. Переважно припускають, що така позитивна дія обумовлена впливом на ліпопротеїди низької щільності та тонус судин.
Крім того, «французький парадокс» призвів до відкриття сполук – поліфенолів, що присутні у вині. Найвідоміша з цих сполук, ресвератрол, завоювала особливу увагу як серед дослідників, так і з боку «міфотворців».
Ресвератрол і поліфеноли є не тільки у вині, а й у звичайному винограді чи його соці, а також чорниці, журавлині й навіть арахісі. І для того, щоб отримати 1 грам ресвератролу на день, який у дослідженнях на мишах давав позитивні ефекти для здоров’я, людині потрібно споживати від 500 до 2700 літрів червоного вина, або 800 кілограмів червоного винограду, або ж 2900 кілограмів темного винограду.
Звісно, «французький парадокс» потребує подальших досліджень, але наразі немає доказів того, що саме вживання червоного вина продовжує життя, а не сукупність решти факторів. Чимало експертів вважають парадокс не таким уже й парадоксальним, адже на результати спостережень могли вплинути інші фактори. Не тільки спосіб життя та дієтичні звички, а й рівень медицини. Хорошою ілюстрацією важливості останнього фактору є те, що показники смертності від серцево-судинних захворювань у Японії нижчі, ніж у Франції. Незважаючи на те, що японці п’ють багато пива та міцних алкогольних напоїв, а зовсім не вино.
Алкоголь (етиловий спирт) – молекула добре розчинна у воді та жирах, тож вона може знаходитися в наших клітинах у цитоплазмі, у міжклітинному середовищі або, наприклад, у клітинній мембрані. Тому Національний інститут вивчення зловживання алкоголем та алкоголізму виділяє цілу низку негативних ефектів від вживання алкоголю.
Уже через пів хвилини після того, як ви випили келих вина, етанол потрапляє в клітини мозку. Відбувається порушення роботи різних відділів мозку, зокрема гіпоталамуса (відповідає за контроль температури тіла, частоти серцевих скорочень, інших життєво важливих функцій), гіпокампа (пам’ять), мозочка (координація рухів). Крім того, руйнуються зв’язки між нейронами та порушується робота нейромедіаторних систем: дофамінової (відповідає за мотивацію, передчуття задоволення) та гамма-аміномасляної кислоти (відповідає за процеси гальмування).
Рухаючись стравоходом, алкоголь потрапляє до шлунка та кишечника. Там він подразнює слизові оболонки, підвищує кислотність, а тому часто спричиняє виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.
Тривале вживання алкоголю вимиває кальцій з кісток і робить їх більш крихкими, призводить до втрати м’язової маси.
Страждає також серцевий м’яз: через ослаблення він не може ефективно скорочуватися, а, крім того, порушується робота «водіїв серцевого ритму» – нейронних вузлів, які керують скороченнями серця. Тож з’являються проблеми з тиском, аритмії, інфаркти – це все може бути наслідком цих порушень.
Печінка – це орган, який допомагає розщеплювати й виводити з організму шкідливі речовини, включаючи алкоголь. Тривале вживання алкоголю заважає цьому процесу. Це також збільшує ризик хронічного запалення та захворювань печінки. Рубці, викликані цим запаленням, відомі як цироз. Утворення рубцевої тканини руйнує печінку. Оскільки дедалі більше пошкоджується, їй важче виводити токсичні речовини з вашого організму. У жінок, до речі, для розщеплення алкоголю потрібно більше часу, тому печінка пошкоджується швидше.
Крім того, алкоголь – речовина, що викликає сильну залежність.
Алкоголь порушує роботу підшлункової залози, яка виробляє інсулін – гормон, що регулює рівень глюкози в крові. Коли цей процес порушується, з’являється високий ризик виникнення діабету, а також порушень травлення.
На основі великої кількості наукових досліджень досягнуто наукового консенсусу щодо зв’язку між вживанням алкоголю та певними видами раку. Серед них – рак ротової порожнини, горла, стравохода, шлунка, печінки, кишківника.
Алкоголь також пригнічує роботу імунної системи, зокрема вимиваючи цинк.
Ступінь впливу алкоголю буде залежати від багатьох факторів. Організм буде всіляко намагатися адаптуватися до пошкоджень, які створює алкоголь, але тут уже питання часу.
Дія алкоголю має цікавий дозозалежний ефект на роботу мозку. Помірні дози алкоголю (10–28 грамів спиртового еквівалента) мають психостимулювальний ефект. Такі дози збуджують найбільш чутливі дофамінові нейрони – ті, які відповідають за мотивацію, очікування задоволення та координацію дрібних рухів. Тому настрій у людини поліпшується, вона відчуває зняття втоми, емоційну розкутість. Тут би й зупинитися, але ж вечірка триває далі.
Середні дози алкоголю (30–60 грам) уже мають діаметрально протилежну дію. Тепер переважно збуджуються гальмівні нейрони. Тому наступає стан сонливості, і для багатьох на цьому вечірка закінчується. Це один із природних механізмів захисту від інтоксикації.
Однак ті, хто продовжують святкування й доходять до високих доз алкоголю (60–100 грамів), можуть розраховувати на особливий «індивідуальний ефект». Залежно від того, які з ансамблів нейронів перезбудяться чи загальмуються. Проявляється це в гіперзбудженні й агресії або ж у плачу та глибокій депресії.
Copyright © 2024 - Kert All rights reserved
