Разом із помідорами, картоплею та болгарським перцем баклажан належить до сімейства пасльонових. Баклажани ростуть так само, як і помідори, звисаючи з гілок рослини заввишки від 40 до 150 сантиметрів. У них темно-фіолетова глянцева шкірка, яка вкриває кремову губчасту м’якоть, із дрібним їстівним насінням.
Окрім класичного фіолетового сорту баклажани доступні в інших кольорах, включаючи лавандовий, нефритово-зелений, оранжевий і жовтий, а також у різних формах та розмірах. Найпопулярніший сорт баклажанів виглядає як велика продовгувата груша.
Сучасний баклажан походить від своєї дикої версії з Південно-Східної Азії. Ще до середньовіччя він був завезений в Африку, перш ніж поширився по всій Європі та на Близькому Сході. Протягом століть баклажанами насолоджувалися, швидше, як декоративною садовою рослиною, аніж харчовим продуктом – через їх гіркий смак.
Чим корисні баклажани: результати досліджень
Баклажани багаті на антиоксиданти, зокрема насуніном, що міститься в шкірці баклажанів і надає їй фіолетового кольору. Було виявлено, що насунін є потужним антиоксидантом. Він поглинає вільні радикали, захищає ліпіди (жири) в мембранах клітин мозку. Клітинні мембрани майже повністю складаються з ліпідів, які відповідають за захист клітини і допомагають їй функціонувати. Ліпідний шар має вирішальне значення для проникнення поживних речовин, виведення відходів і отримання інструкцій від молекул-месенджерів, які підказують клітині, що їй робити.
Насунін – головний об’єкт досліджень корисних властивостей баклажанів. Це не лише потужний антиоксидант, який захищає жирні кислоти, необхідні для здорової роботи мозку, він також допомагає виводити надлишок заліза з організму. Хоча залізо є важливою поживною речовиною, необхідною для транспортування кисню в крові, імунної підтримки та синтезу колагену, його надлишок також шкідливий.
Баклажани мають високий вміст клітковини та низький вміст жиру, тому рекомендовані для тих, хто лікує діабет 2-го типу або страждає зайвою вагою. Початкові дослідження свідчать, що збагачені фенолом екстракти баклажанів можуть допомогти контролювати всмоктування глюкози, що є корисним для лікування цукрового діабету 2-го типу та зниження пов’язаного з ним високого кров’яного тиску (гіпертонії). Баклажани також можуть допомогти знизити рівень «поганого» холестерину ЛПНЩ (ліпопротеїну низької щільності). Ця позитивна дія, ймовірно, обумовлена насуніном та іншими фітохімічними речовинами, що містяться в баклажанах.
Харчова цінність баклажанів
Баклажани – відмінне джерело клітковини (харчових волокон). Вони також є багатим джерелом вітамінів В1, В6 та калію. Крім того, в них багато мінералів – міді, магнію та марганцю.
100 г сирого баклажана містить:
- 15 ккал
- 0,9 г білка
- 0,4 г жиру
- 2,2 г вуглеводів
- 2,7 г клітковини
Як вибирати та зберігати баклажани
При візуальному огляді шкірка має бути яскравою, блискучою, без темних плям та подряпин, які зазвичай вказують на те, що м’якоть пошкоджена і, можливо, зіпсувалася. Вибирайте тверді та важкі для свого розміру баклажани. Щоб перевірити стиглість баклажана, обережно притисніть шкірку подушечкою великого пальця. Якщо він пружний, баклажан дозрів, якщо залишилася ямка, то ні.
Баклажани насправді досить швидко псуються, вони чутливі як до тепла, так і до холоду. Їх можна зберігати цілими в поліетиленовому пакеті кілька днів у холодильнику. Якщо ви надріжете баклажан перед тим, як зберігати, він швидко зіпсується. Після приготування баклажани можна тримати в холодильнику до трьох днів.
Раніше рекомендувалося солити баклажани перед приготуванням, щоб вони були більш ніжними і щоб прибрати гіркий присмак. Однак сучасні сорти баклажанів значно менш гіркі, і солити їх більше не потрібно, якщо ви не плануєте смажити на пательні, тому що вони вбирають багато олії, а сіль допомагає зменшити цей ефект.
Чи безпечні баклажани для всіх?
Баклажани є представником сімейства пасльонових (Solanaceae), до якого входять болгарський перець, помідори та картопля. Дослідження показують зв’язок між загостренням симптомів артриту та споживанням цих продуктів. Однак наразі не було проведено контрольованих досліджень, які б підтверджували ці висновки. Хоча деякі люди повідомляють, що при відмові або обмеженні вживання цих овочів сімейства пасльонових вони відчувають деяке полегшення симптомів артриту. Баклажани містять значну кількість оксалату. Особам з анамнезом оксалатовмісних каменів у нирках слід уникати їх надмірного споживання.
Що приготувати з баклажанів
Страви з баклажанів найчастіше з’являються на нашому столі у вигляді закусок. З них роблять «човники» з начинкою, рулетики та знамениту овочеву ікру. Баклажани ідеальні для приготування рагу, мусаки, запіканок, салатів, пасти та супів. Консервовані баклажани на смак нагадують гриби. Їх можна закривати на зиму окремо або разом з іншими овочами.