Їжа в кіно: що подивитись про кулінарію

Інколи немає настрою напряму лізти до кулінарних каналів і суто переглядати рецепти. Їжа може бути мистецтвом, тому часом треба спершу надихнутись, а вже потім шукати щось конкретне. Нижче – топ фільмів про їжу, які в першу чергу розповідають чудові історії, але роблять це за допомогою інгредієнтів високих і не дуже страв. Ну або коли настрій “просто подивитись щось прикольне”. Все кіно чесно відібране з власних архівів, тому воно в першу чергу цікаве та якісне у своєму жанрі (а жанри максимально різні). Насолоджуйтесь!

Кухар для президента

2012, режисер – Крістіан Вінсент

Історія побудована на реальних фактах, оповідає про жінку, яку запросили стати шеф-кухаркою для президента Франції. Прототипом стала Даніель Мазе-Дельпеш – вона була головною на кухні президента Франсуа Міттерана. Головна героїня напрочуд талановита й вимоглива кухарка, якій вдалось отримати вперше в історії таку високу посаду для жінки. Президентові навіть дуже до смаку її страви, але в колективі настрої трохи напружені. “Кухар для президента” дійсно декілька днів знімали у Єлисейському палаці поки Ніколя Саркозі був у від’їздах.

Вся картина просякнутись відомим французьким гумором, навіть стиль зйомки свідчить про прекрасного представника класичного французького кінематографа, тому це не просто фільм про їжу. Ну і звісно, головна родзинка – їжа! Тут рецептів не назбираєш, бо всі страви доволі складні й навряд продукти зустрінуться в рядовому холодильнику, але просто поспостерігати за фотогенічними наїдками вистачить з головою.

“Кров’янка”

2016, режисер – Аркадій Непиталюк

Це короткометражний фільм вітчизняного режисера, який оповідає про одну з життєвих ситуацій в українській сім’ї. Аркадій Непиталюк також є режисером фільму “11 дітей з Моршина”, тож можна оцінити його творчу контрастність хіба лише за цими двома картинами. Події відбуваються у звичайному українському селі, яке дуже реалістично передано через пейзажі та діалоги. Син готує батьків до знайомства з нареченою. Він вичікує до останнього, аби розповісти їм один секрет, що точно не сподобається матері.  Ковбаса тут є буквально центром сюжету. 

Ця короткометражка насправді починається зовсім неестетично – з виготовлення традиційної для українського святкового столу кров’янки. Стрічка одночасно смішна й сумна, просякнута прихованим гумором та абсурдом . Нетиповий фільм про їжу, але головне, що тут дійсно дуже смачно виглядає накритий стіл. Навіть попри трохи разючий початок, розблокування спогадів з дитинства на канікулах в бабці гарантоване!

Прянощі та пристрасті

2016, режисер – Лассе Галльстрем

Всім, хто шукає естетичного задоволення и саме фільм про їжу – присвячується! Добра історія про сім’ю, що переїхала з Індії у Францію через трагічні події на батьківщині. На новому місці їх не одразу прийняли тепло. Але сімейству кухарів вдалось відкрити власний ресторан і навіть скласти конкуренцію закладу, що має зірку Мішлен. Протистояння заходить трохи задалеко, але мініспойлер – все закінчиться хепіендом. 

Гру на контрастах не передати краще, ніж через протиставлення індійської та французької кухонь. Сценарій був настільки вдало написаним, що фільм зняли лише за 52 дні, плюс 4 дні на зйомки в Індії. Насичені кольори та деталізація кожного продукту в кадрі захоплює. В певний момент вже не думаєш про зображення як про їжу, більше як про елемент мистецтва. Підходить і для перегляду в колі друзів, і для поповнення кулінарної книги новими рецептами.

“Рататуй”

2007, режисер – Бред Берд

Якщо ви думали, що обійдеться без цього шедевра, то розчаруємо – він прекрасний, а тому мусить бути тут. Вже трохи мейнстримний, але досі чудесний мультфільм. Якщо потрібно надихнутись гарною картинкою їжі у фільмі- обов’язково до перегляду. В центрі сюжету щур, який мріє стати кухарем. За збігом обставин він зустрічає хлопця, що працює помічником на кухні й разом вони починають творити. Історія є навіть трохи драматичною, наскільки таким може бути мультик.

Для створення максимально точної картини французьких ресторанів та кулінарії, автори навіть провели тиждень у Парижі, надихаючись тамтешньою атмосферою. У 2008 році “Рататуй” став лауреатом премії Оскар, майже всі критики відзначили чудову анімацію та реалістичність картинки. Тож до кіносеансу однозначно рекомендовано – як сімейного, так і самому за тарілкою чогось смачного.

«Тост»

2010, режисер – С. Дж. Кларксон

Доволі стереотипна для драми ситуація – після смерті матері батько переймався за сина і найняв хатню робітницю, аби вона змогла доглядати хлопця. Але через деякий час прибиральниця/куховарка стала його мачухою. Однак є нюанс, який таки робить цю історію особливою. Стосунки в них не склалися одразу, а ускладнив ситуацію ще той факт, що і жінка, і хлопець – чудові кулінари й цим вони конкурують за увагу батька.

Фільм знятий напрочуд естетично, симетрія та кольористика у кожному кадрі викликають суцільне задоволення від перегляду. Неочікувані плани зйомки захоплюють, хоча сюжет навіть не натякає на екшн. Їжа тут є важливим елементом і знята вона також в найкращих традиціях кулінарних фільмів (особлива подяка за прекрасні кондитерські вироби). В головній ролі неперевершена Гелена Бонем-Картер, тому увімкнути “Тост” можна хоча б заради неї.