До лав прихильників комбучі вступають не лише бабусі-дачниці та їх онучки, а й зіркові дієтологи та селебріті.
Таємниця, мабуть, в тому, що з давніх часів інформація про чудодійні властивості чайного гриба (зазвичай разом зі слизьким організмом) передавалася з покоління в покоління. Вона й закріпилася у рецептах народної медицини, поряд з вірою у силу лимонів при застуді. А коли про користь комбучі заговорив інтернет, ринок одразу відреагував на запит. Пляшки з напоєм з’явилися у всіх магазинах здорового харчування. Навіть PubMed опублікував дослідження на підтримку чайного гриба.
Серйозних наукових доказів користі або шкоди комбучі немає. Досліджень багато – але, на жаль, з 1929 року і до сьогодні вони проводяться переважно на щурах. Ніби не критично, так роблять всі, але все ж для гучних заяв у 21 столітті потрібні дослідження на людях.
Про це, власне, і нагадують великі наукові огляди. Автори “Kombucha: a systematic review of the clinical evidence”, наприклад, зробили такий висновок: клінічних даних щодо цієї теми не вистачає або вони змушують сумніватися в отриманих результатах. Тобто, питання про користь чи шкоду комбучі залишається відкритим.
Не ліки
Перше і головне – не слід розглядати напій з чайного гриба як ліки або засіб для профілактики серйозних захворювань. Якщо б комбуча справді допомагала від раку чи хоча б артриту, хтось вже обов’язково отримав би за це відкриття Нобелівську премію. І замість хіміотерапії пацієнтів би поїли тонізуючим напоєм. Поки ж сертифіковані ліки не містять слідів життєдіяльності чайного гриба. А історії чудових зцілень за допомогою комбучі можна списати на ефект плацебо.
Непередбачуваний характер
Друга важлива умова здорових відносин з чайним грибом – пам’ятати, що це живий організм. Точніше, ціла колонія мікроорганізмів, характер та властивості якої дуже залежать від складу та умов життєдіяльності. Комбуча промислового виробництва хоча б містить стабільну кількість пробіотиків, вітамінів і ферментів, а також конкретний відсоток алкоголю – не більше 0,5.
Напій конкурентів при цьому буде відрізнятися за складом мікроорганізмів або смаком. А характер медузоміцета, зробленого в домашніх умовах, складно передбачити та проконтролювати. При недотриманні правил гігієни та догляду за чайним грибом він може хворіти, виділяти токсичні речовини і взагалі змінювати характер.
Не лише користь
Ще одна цінна рекомендація вчених – критично ставитись до рекламних оголошень про користь комбучі. Так, напій містить пробіотики, але хто дасть гарантії, що вони виживуть у морі соляної кислоти у шлунку людини.
Вітамінний склад чайного гриба, набір ферментів та антиоксидантів викликає повагу, але напій не може замінити здорову дієту. І вже точно занадто захоплюватися ним не рекомендується. Велика кількість кислот може погано вплинути на зубну емаль, самопочуття при гастриті та розладах травлення. Слід звернути увагу і на кількість цукру: його надлишок здатний звести нанівець усі переваги напою.