Історія виникнення крафтового пива

Пиво – третій за популярністю напій у світі. Більше людство споживає лише води і чаю. Його історія почалась ще у Давньому Єгипті й за цей час пиво пережило безліч трансформацій. Незмінними залишились лише базові інгредієнти: вода та солод, до яких згодом почали додавати хміль.

Як все починалось?

Називати пиво «крафтовим» почали у США внаслідок певної послідовності подій. «Велика Депресія» змінила культуру споживання. Масове виробництво стало більш вигідним для держави. Тому впродовж тривалого часу споживача підводили до середньостатистичного смаку, роль якого виконував світлий лагер – король американського пива.

Традиції та стилі пивоваріння привезені імігрантами поступово забувались та витіснялись. Водночас почали з’являтись перші домашні пивоварні, власники яких були зацікавлені саме в особливому та нетиповому смаку пива.

«Піонером» крафтового пивоваріння вважають ФРІЦА МАЙТАГА (FRITZ MAYTAG), котрий у 1965 році купив броварню ANCHOR BREWING COMPANY. Цей вчинок надихнув багатьох майбутніх пивоварів на власні експерименти.

Попри те, що пивоварні росли, як гриби після дощу, термін «крафт» вперше використали стосовно них аж у 1984 році. Американський журналіст, Вінс Коттоне (Vince Cottone) вжив його у статті під назвою «Craft Brewing Comes of Age» для журналу «New Brewer». Він використав прикметник «крафтова» аби описати «маленьку пивоварню, що використовує традиційні методи та сировину для виробництва ремісничого, безкомпромісного пива, котре продають локально».

Пізніше, Вінс Коттоне у своїй книзі «Good Beer Guide: Breweries and Pubs of the Pacific Northwest» підводить підсумок і дає власне визначення поняття «крафтове пиво». На його погляд, це ідеальне, безкомпромісне пиво, зроблене вручну в певній місцевості, в невеликій кількості, з використанням природної сировини, непастеризоване й таке, що подають на розлив.

У 1987 році Чарлі Папазян (Charlie Papazian – на той момент, голова Американської асоціації пивоварів) у тому ж журналі «New Brewer» називає «крафтовою» будь-яку броварню, що використовує ремісничу техніку і навики пивовара для створення своїх виробів.

Американська асоціація пивоварів (American Brewers Association) – це некомерційне об’єднання крафтових пивоварів, що виникло задля об’єднання, промоції та захисту виробників та споживачів крафтового пива у США. Наразі вони дають власне визначення терміну «крафтова пивоварня».

Отже, аби мати статус «крафтової», броварня має бути:

1. малою – тобто виробляти не більше 6 мільйонів барелів пива на рік;
2. незалежною – не більше 25% пивоварні можуть належати чи бути під контролем членів алкогольної індустрії, котрі не є крафтовими пивоварами;
3. традиційною – основою пива має бути солод, а усі додаткові компоненти повинні лише ускладнювати та збагачувати смак, а не полегшувати його.

Щоправда, у 2014 році, у вищезгаданому журналі «New Brewer» йшлося про перегляд критеріїв, котрі визначають «крафтову» пивоварню. Адже з розвитком цієї галузі, стає очевидним факт, що пивоварні не обов’язково бути маленькою або дуже традиційною, щоб застосовувати інноваційні підходи у пивоварінні. Проте, критерії на сайті Асоціації пивоварів залишаються незмінними.

Крафтове пиво у Європі

В Європі немає чіткого визначення поняття «крафтове пиво». Можливо, тому, що не було такої уніфікації, і, як наслідок, революції, як у США. Інша причина – відсутність централізованих асоціацій та об’єднань.

Попри те, європейські крафові пивовари працюють над власним пивом, насамперед, заради творчості, а не отримання вигоди. Звідси виходять і наступні нюанси умовного позначення пива, як крафту – інноваційні підходи до смаку, незвичні експерименти та створення спільноти виробників та споживачів, котрі здатні оцінити реальні особливості такого пива.

В Україні ж налічується кілька десятків крафтових пивоварень та сотні пабів та кафе, що продають їх продукцію. Найуспішніші з маленьких виробників, такі як Varvar, «Ципа», «Правда» знайшли спосіб потрапити на полиці супермаркетів.